Існує досить поширений підхід до формальної оцінки цього поняття. Стійкість криптографічного алгоритму необхідно розглядати щодо пари «атака-мета», де під метою противника розуміється планована загроза. У світовій літературі опрацьована класифікація різних типів атак на криптографічні алгоритми:
- Атака з відомим шифр-текстом (ciphertext-only attack). Передбачається, що супротивник знає криптосистем, тобто алгоритми шифрування, але не знає секретний ключ. Крім того, йому відомий лише набір перехоплених криптограми;
- Атака з відомим відкритим текстом (known plaintext attack). To ж, що попередня, але противник отримує в своє розпорядження ще деякий набір криптограми і відповідних їм відкритих текстів;
- Проста атака з вибором відкритого тексту (chosen-plaintext attack). Противник має можливість вибрати необхідну кількість відкритих текстів і отримати відповідні їм криптограми;
- Адаптивна атака з вибором відкритого тексту (adaptive-chosen-plaintext attack). У цьому випадку супротивник має можливість вибирати відкриті тексти з урахуванням того, що криптограми всіх попередніх відкритих текстів йому відомі;
- Атака з вибором шифртексту (chosen-ciphertext attack). Противник має можливість вибрати необхідну кількість криптограми та отримати відповідні їм відкриті тексти;
- Адаптивна атака з вибором шифр-тексту (adaptive-chosen-ciphertext attack). Противник, вибираючи чергову криптограму, знає всі відкриті тексти, що відповідають попереднім криптограма;
- Атака з вибором тексту (chosen-text attack). Противник має можливість вибирати як криптограми (і дешіфровивать їх), так й відкриті тексти (і зашифровувати їх);
- Атака з вибором ключа (chosen-key attack). Противник знає не самі ключі, а деякі відмінності між ними.